Подалі від варварства і чорного мороку: навчіться жити, як європейці!

Об этом сообщает digital-tv.in.ua со ссылкой на СМИ.

Так звана "концепція", так званого "руского міра" намагається використовувати невігластво, нав’язані штампи і національні травми для створення своєї, потрібної і зручної фонової реальності.

Ми багато чуємо про нашу національну штучність, про вигаданість нашого національного міфу, про нерозривність наших з північними сусідами історій, і про "адін народ".

Часто ми недостатньо віримо у себе, зневажливо сумніваємось у своїх силах і не до кінця усвідомлюємо своє історичне значення.

І тут починається цікава підміна і маніпуляція.

Для створення реальності "мише братья" потрібен фон, на якому можна проявити діаметральність – "є ми, а є вони".
Є ми – брати слов’яни, і є вони, якісь там лихі європейці (чи то англо-сакси, чи то ще хтось…), які тільки про те й думають, як захопити багатющі ресурси нашого північного сусіда, а у нас побудувати ядерний могильник, але ж нічого страшного, їм це ніколи не вдасться, тому що, їм у всіх їхній війнах ніколи не вдавалось завоювати слов’ян.

Проте це омана.

По-перше, розмови про ціль "умовного лихого заходу" захопити ресурси нашого північного сусіда є безглуздими, оскільки головними і найціннішими ресурсами сьогодення (та і у всі часи), є не викопні копалини, а ідеї!

Саме ідеї головний рушій і головний товар заходу! Саме ідеї породжують новий світ, нову філософію, нові соціуми і зрештою, саме ідеї створюють технології і товари із високою додатковою вартістю.

А такі ресурси у нашого північного сусіда відсутні.

Водночас, у наш час викопні ресурси навпаки втрачають фундаментальне значення. Погляньте на Японію, у якої зі всієї таблиці Мендєлєєва є лише магній

Тут все дуже просто – кам’яний вік закінчився не через те, що закінчилось каміння…

По-друге, стосовно "них і нас" і ролі слов’ян у Європейській історії.

Немає ніяких протиставлених ми і вони! Не існує ніякого колективного заходу без слов’ян в цьому колективі!
Слов’яни є частиною великої сім’ї європейських народів, частиною спільних успіхів і невдач, частиною становлення і розвитку Європи.

Ось наприклад, гуситські війни початку ХV століття. Це перші війни з масовим використанням вогнепальної зброї. Це перші релігійні війни, що стали передвісниками старшої 30-річної війни, яка і породила сучасну Європу. Так от, ці гуситські війни – війни на території Богемії, сучасної Чехії, країни із слов’янським населенням. Ян Гус – за національністю чех, тобто слов’янин…

А ось ближчий нам приклад – Річ Посполита. Це найбільша європейська держава свого часу. Переважно слов’янська держава, яка мала надзвичайно прогресивні, навіть демократичні риси, такі як виборний король, чи місцеві сеймики. Роль українців у цій історії взагалі важко переоцінити, адже ми були частиною Речі Посполитої чотири століття. Довше, ніж частиною інших держав…

При цьому, про непереможність слов’ян нам можуть багато розказати серби, що були підкорені Оттоманською Портою багато століть…

Отже, уявити історію Європи без історії слов’ян просто неможливо. І без нас, українців, теж!

Водночас, закономірно виникає питання: що ж є "колективна Європа", де її межі і кордони? Що ж воно таке, цей "колективний Захід"?

Відповідь складна і дискусійна, адже це питання уже давно не виключно географічне.

Вся північна Америка, за виключенням Мексики – це вже "колективна Європа" чи "колективний Захід"; Австралія і Нова Зеландія – теж; частково навіть Японія і південна Корея! При цьому, у самій Європі немає єдності стосовно питання, що є колективна Європа, чи колективний Захід.

Дехто навіть каже, що на континенті Європа колективний захід закінчується там, де кордони протестантської і католицької Європи. Тобто навіть Румунія, випадає із колективу. І якщо виключно протестантизм і католицизм визначає європейськість, то що ж тоді робити з православною Грецією, яка є першоджерелом європейської цивілізації?))

Та все ж, Румунія є важливим членом Євросоюзу, а Грецію Євросоюз підтримує у складній економічній ситуації не дивлячись ні на що.

І тут я хочу сказати: друзі, просто усвідомте як аксіому: ми – європейці! Ми, українці, слов’янський, європейський народ!
І не зважаючи на всі проблеми і суперечності в сучасному колективному Заході, Європа – це наш міф і наша легенда. Це наш дім.

І так, часом, ми хочемо/можемо критикувати якісь європейські ідеї чи цінності, але як європейці! Усвідомлюючи, аналізуючи і проживаючи ці ідеї, а не через те, що ми, як дикі варвари, бачимо там страшну "бездуховну гейропу"… розумієте, про що я?

І хочу нагадати, що абсолютно всі ідеї, погляди і тренди, які намагається реалізовувати наш північний сусід, всі винайдені, осмислені і запроектовані у Європі. Великий російський балет ніколи б не з’явився і не став би великим, як би його не винайшли в Італії у епоху відродження.

Навіть такий страшний комунізм – це продукт європейської думки…

Тож давайте пишатись собою, вчитись мислити і жити як європейці!

Нам вже давно пора повертатись назад, додому.

Подалі від варварства і чорного мороку…

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Костя ДАНІЛКОВИЧ



Джерело статті: “http://uainfo.org/blognews/1552574906-podali-vid-varvarstva-i-chornogo-moroku-navchitsya-zhiti-.html”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя